Методика експлікації архетипів, втілених в американських поетичних текстах
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2014-09-01Ключові слова:
архетип, архетипний словесний образ, когнітивні операції, колективне позасвідоме, лінгвокогнітивні механізми, приховані смисли, стратегіїАнотація
У статті систематизовано наукові погляди стосовно понять архетипу як колективнго позасвідомого і архетипного словесного образу як усвідомленого втілення архетипних смислів у поетичному тексті, установлено критерії розрізнення психологічних й культурних архетипів й наведено їх каталог. На основі аналізу передконцептуальної, концептуальної і вербальної іпостасі словесних поетичних образів розкрито лінгвокогнітивні механізми формування архетипних словесних образів та встановлено особливості їх функціонування в американському поетичному дискурсі. У рамках когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики розроблено методику експлікації архетипів у поетичному тексті, що включає низку послідовних когнітивних операцій і стратегій інтерпретації, які уможливлюють виявлення прихованих смислів тексту.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
