Співвідношення інформативної та фатичної функцій як проблема еколінгвістики
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2015-10-08Ключові слова:
екологія дискурсу, комунікація, оптимізація, референція (інформатика), фатика (контакт), функції мовленняАнотація
Інформативна та контактна (фатична) функції мовлення, що виділяються в традиційній лінгвістиці, складають діалектичну єдність – основу мовленнєвої комунікації. Перша націлена на отримання нових, істотно значущих відомостей, друга забезпечує процес інформаційного обміну per se, утворюючи почуття соціальної солідарності. У фатичному дискурсі включеного та автономного типів фатика та інформатика корелюють у межах синтетичної та аналітичної моделей поєднання. У реалізації стратегій ввічливості, переважно дистанціювання, фатичні висловлення стимулюють обмін когнітивно значущою інформацією. В рамках екологічної лінгвістики, зокрема, її соціолінгвістичного і когнітивного напрямків, дотримання балансу інформатики та фатики служить фактором оптимізації спілкування. Це дозволяє розглядати інтерфейс фатика – інформатика як регулятивний фактор екології дискурсу.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).