Додаткові смислові нюанси як когнітивний феномен
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2015-11-05Ключові слова:
додаткові смислові нюанси, імпліцитне мовлення, імпліцитний смисл, когнітивна операція, концептуальна природаАнотація
Стаття присвячена аналізу додаткових смислових нюансів у художньому дискурсі. Ддя розгляду текстолінгвістичних явищ застосовується когнітивний підхід. Додаткові смислові нюанси розуміються як особливий, детермінований авторською інтенцією вид імпліцитного мовлення, що має концептуальну природу й декодування якого передбачає сприйняття сумарного смислу інших видів імпліцитного мовлення даного дискурсу: неaлюзивних натяків, алюзій та символів. Дослідження проводиться на матеріалі тексту роману С. Ахерн. Показано, що створення й декодування вказаних видів імпліцитного мовлення корелює з когнітивними операціями. Декодування додаткових смислових нюансів відбувається у два етапи й передбачає дію когнітивних операцій, основними з яких є операції специфікації й перспективізації.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
