Мультикультурний художній дискурс Сальмана Рушді
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2015-11-01Ключові слова:
білінгвізм, криза національної ідентичністі, культурна поліфонія, мультикультурний художній дискурсАнотація
В умовах стрімкого потоку міграції все більш актуальними стають питання і проблеми особливого пласта гібридної культури – мультикультури, зокрема мультикультурної літератури. Сучасна лінгвістична наука відчуває дефіцит у дослідженнях, в яких проблеми полікультурної свідомості, гібридного світобачення, становлення нової ментальності та кризи національної ідентичності, що знаходять своє вираження у своєрідному мовному стилі творців мультикультурного мистецького дискурсу, розглядалися б комплексно, з урахуванням широкого лінгвокультурологічного контексту і міждисциплінарного підходу.
У статті визначено феномен «мультикультурний художній дискурс» і привернуто увагу лінгвістів до вивчення даного дискурсу і його параметрів з використанням різних підходів (таких як: лінгвоцентричний, текстоцентричний, антропоцентричний, когнітивний та ін.).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
