Метакогніція і штучний интелект: що студенти думають про використання штучного інтелекту в академічних цілях
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2025-30-04Ключові слова:
штучний інтелект, генеративний ШІ, використання ШІ, грамотність у сфері ШІ, великі мовні моделі (LLM), академічні цілі, ставлення студентів, довготривале дослідження, опитуванняАнотація
Наразі точиться широка дискусія щодо застосування інструментів на основі штучного інтелекту в академічному контексті, зокрема в галузі академічного письма студентів, а також щодо навичок, пов'язаних зі штучним інтелектом, необхідних для цих занять (див. Long & Magerko, 2020). Використання генеративного штучного інтелекту (genAI), що базується на великих мовних моделях (LLM), є дуже перспективним для полегшення освітніх процесів, особливо для студентів, для яких мова академічних досліджень не є рідною. Перехресне опитування студентів німецьких університетів (von Garrel & Mayer, 2023) показало, що приблизно дві третини респондентів вже використовували інструменти на основі genAI в зимовому семестрі 2022/23, але лише чверть робила це (дуже) часто. Релевантні дослідження переважно дали серію окремих показників використання genAI в академічних колах. Істотним обмеженням цих досліджень є відсутність будь-якого розрізнення між студентами L1 і L2. Проведене нами опитування зосереджується на потенційних групових відмінностях між студентами, для яких німецька мова є L1, і тими, для яких німецька мова є L2, а також має на меті відстежити розвиток використання інструментів на основі genAI, знання про genAI та ставлення до genAI у перші роки загальної доступності цих інструментів (2023-2025). Із цією метою було оцінено загалом 143 анкети студентів різних навчальних програм (переважно німецька мова як іноземна та друга мова) Лейпцизького університету за дворічний період. Результати опитування, представлені в цій статті, зосереджуються на обізнаності студентів та їхньому ставленні до genAI / LLM (щодо додаткових результатів див. Ketzer-Nöltge & Rüger, у друці).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).