Складність природних явищ і лінгвістична когерентність
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2017-14-03Ключові слова:
англійський науковий дискурс, дієприслівниковий зворот, кодування і передача інформації, кількісно-якісний аналіз, семантична роль, складність і когерентністьАнотація
З розвитком науки стає очевидним безпрецедентне вживання дієприкметникових оборотів,
які відображають дедалі складніші поняття і відношення. Ця тенденція проявляється в наукових текстах, написаних як носіями мови, так і іноземцями, для яких англійська мова не є рідна. У цьому дослідженні аналізується, у якій мірі не-носії англійської мови знаходяться під впливом мовних норм рідної мови при написанні наукових текстів англійською мовою. Ми також фокусуємося на ролі дієприслівників у синтаксичній та інформативній організації англійського наукового дискурсу
і показуємо, що для кодування і передачі складних ідей в науковому дискурсі необхідна висока ступінь когерентності. Результати дослідження показують, що урахування взаємозв'язку між когнітивними процесами і їх мовними реалізаціями є перспективним для подальшого розвитку прикладної та корпусної лінгвістики.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
