Формулювання проблеми торгівлі людьми та сучасного рабства: між риторичним пафосом та концептуальними обмеженнями

Анотація

Торгівля людьми є серйозною проблемою, яка непропорційно впливає на вразливі групи. Країни Східної Європи є одними з найбільш постраждалих через низку факторів ризику. Але ця проблема часто залишається непомітною для масової громадськості. Спроби довести її до суспільної свідомості значною мірою спираються на різні риторичні стратегії. Я стверджую, що спосіб постановки соціальної проблеми значною мірою визначає її суспільне сприйняття та реакцію на неї. Ця стаття розглядає торгівлю людьми як явище, її визначення та першопричини, а потім зосереджується на трактуванні торгівлі людьми як сучасного рабства. Такий фреймінг цієї проблеми став можливим завдяки використанню мультимодальності в ЗМІ та в профілактичних кампаніях. Я застосую метод контент-аналізу зображень, які використовуються в болгарській дігітальній пресі. Поєднання тексту та зображень є потужним інструментом для створення асоціації про рабство, ув’язнення та полон. Ці асоціації є емоційно заразливими та можуть породжувати пафос; вони також передають ідею безсилої невинної жертви, яка потребує порятунку, що применшує цю проблему. У статті стверджується, що цей підхід має як позитивні, так і негативні аспекти, останніми є ризики редукціонізму та перешкоди для глибшого розуміння проблеми, її глибинних причин і можливих рішень. Альтернативне трактування цього явища як порушення прав людини передбачає необхідність не лише «порятунку» індивидів, а й структурних змін у суспільстві.