Емерджентність смислотворення в мультимодальному дискурсі (на матеріалі конструювання емоції суму в кінофільмі the Horse Whisperer)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-03Ключові слова:
емерджентність, кінофільм, мультимодальний дискурс, семіотичний ресурс, смислотворення, сумАнотація
Стаття присвячена виявленню функціонально-прагматичних та когнітивно-семіотичних аспектів емерджентного смислотворення в мультимодальному дискурсі. Теоретичну основу дослідження складають теорії концептуальної інтеграції, змішаної класичної спільної уваги, утіленого пізнання та перформативності. У дослідженні визначено, що емерджентне смислотворення є перформативним актом, що ґрунтується на інтерсуб’єктивній взаємодії комунікантів. Ця взаємодія відбувається в певному семіотичному середовищі та закорінена в тілесному досвіді комунікантів. Емерджентний смисл розглянуто як нове утворення, котре має певний рівень складності і не є похідним від значення його конститутивних елементів. Аналіз конструювання емоції суму в художньому кінофільмі уможливив виявлення основних характеристик емерджентного смислотворення: 1) творці кінофільму та глядачі беруть спільну участь у конструюванні смислу та володіють спільною увагою, забезпечуючи інтерсуб’єктивну взаємодію, опосередковану камерою; 2) смислотворення закорінене в тілесному досвіді й утілеснене у фільмі не лише за допомогою невербальних елементів, але й вербальних і кінематографічних семіотичних ресурсів; 3) емерджентний смисл виникає в результаті синергійної інтеграції модусів і семіотичних ресурсів; 4) конфігурації семіотичних ресурсів характерна волатильність комбінацій; 4) емерджентні конструкти можуть бути організовані відповідно до певних правил, утворюючи патерни. Це зумовлює аналіз емерджентного смислотворення у взаємозв’язку матеріально-перцептивного та соціосеміотичного аспектів.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).