Лінгвальні засоби авторизації в сучасному англомовному журнальному дискурсі: конструкційно-риторичний підхід

Анотація

Стаття присвячена вивченню лінгвальних засобів авторизації в англомовному журнальному дискурсі. Запропоновано визначення авторизації, установлено підпорядкованість її дискурсивної реалізації риторичним канонам і способам впливу, диференційовано її індивідуальний та інституційний різновиди, експліковані лінгвальними засобами, що представлені дейктичними й безособовими конструкціями; розкрито послідовність і частотність уживання дейктичних і безособових конструкцій у різних блоках статей сучасного англомовного журнального дискурсу. З урахуванням семантики складників дейктичні конструкції поділяємо на підгрупи, що позначають орієнтування автора, його діяльність, суспільні відносини або апелюють до пафосу. Орієнтувальні конструкції фіксують взаємодію автора з навколишнім середовищем. Конструкції на позначення діяльності розшаровуються на три підгрупи, які відбивають різні аспекти активності автора: когнітивні, комунікативні, професійні. Конструкції на позначення суспільних стосунків розкривають соціальні ролі автора у двох сферах: безпосереднього оточення, що вміщує родину, друзів і власний побут, та широкого суспільного простору, що охоплює політику й економіку. Конструкції, що апелюють до пафосу, звернені до оцінок, емоцій, потреб автора або читачів. Конструкції на позначення інституційної авторизації відбивають відстороненість автора від повідомлюваного трьома різновидами суб’єктних конструкцій – іменниковими, займенниковими, предикативними з референцією до учасників подій, а також дискурсивними конструкціями. Колективна авторизація реалізується взаємодією виокремлених конструкцій на позначення індивідуальної і інституційної авторизації у статтях з двома та більше зазначеними авторами.