Лібертинізм у драматургії часів англійської Реставрації: когнітивно-прагматичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-06Ключові слова:
англійська Реставрація, дискурс драми, ідентичність, концепт, лібертін, лібертінізмАнотація
Метою статті є дослідження LIBERTINISM / ЛІБЕРТИНІЗМУ як дискурс-генеруючого концепту часів англійської Реставрації та його проявів у драматичних творах сімнадцятого століття. Увагу зосереджено на драматичному дискурсі сімнадцятого століття і соціально-історичних умовах, що зумовили походження і розвиток лібертинізму в драматичних творах часів англійської Реставрації. У статті стверджується, що у період англійської Реставрації LIBERTINISM / ЛІБЕРТИНІЗМ розвивався разом із такими концептами, як EMPIRE / ІМПЕРІЯ, HONOUR / ЧЕСТЬ, LOVE / ЛЮБОВ, MODE / МОДА, SCIENCE / НАУКА, TRADE / ТОРГІВЛЯ, WIT / ДОТЕПНІСТЬ. Після років заборон і обмежень лібертинізм почав розвиватися як реакція на надмірно релігійний домінуючий світогляд, що був нав’язаний англійцям під час Міжцарювання.У статті стверджується, що лібертинізм широко розповсюджувався в театрах, які були знову відкриті Карлом II після майже двадцятирічної перерви. У статті доведено, що лібертинізм бере свої ідеї з вчень Рене Декарта і Томаса Гоббса; його тлумачать як екстремальний гедонізм і відмову від усіх моральних і релігійних догм. Карл II сам надавав приклад поведінки, який копіювали його придворні, а тому моделі поведінки лібертінів широко демонструвалися широкому загалу аристократією, яка знову набула впливу із Реставрацією монархії. Я також стверджую, що через те, що багато драматургів часів англійської Реставрації або були лібертінами, або писали про поведінку і пригоди лібертінів у своїх п’єсах, драматичний дискурс XVII століття породив новий тип англійської ідентичності – ідентичність лібертіна-аристократа часів англійської Реставрації. Відповідно, драматичний дискурс і театральні вистави сімнадцятого століття були засобом встановлення, ствердження і поширення лібертинського етосу.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
