Концептуальна структура англійських та українських загадок: порівняльний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-07-06Ключові слова:
концептуальна картина світу, денотат загадки, концептосфера, домен, базисні фрейми, пропозиційні схемиАнотація
У статті запропоновано когнітивний підхід до аналізу загадок. Необхідність такого підходу зумовлена важливою роллю загадки як складника фразеологічного фонду мови у формуванні мовної картини світу, що постає відбиттям концептуальної картини світу певного етносу. Автором виокремлюються п’ять ознак загадки, що дозволяють вважати її особливим різновидом фразеологізмів. Концептуальний аналіз англійських та українських загадок здійснюється за двома напрямами: аналіз концептуальної організації денотатів загадок та виявлення ознак денотатів, що фігурують у загадках. На думку автора, виявлені відмінності свідчать про розбіжності у світосприйнятті носіїв двох мов.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
