Когнітивно-концептуальні особливості діалогу в формально-конверсаційних і прагматичних виявах
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2015-11-04Ключові слова:
діалог, інтертекстуальність, когнітивні контексти, концепти, концептуальний простір, прагматичний, формально-конверсаційнийАнотація
В статті діалог усвідомлюється як багатошаровий концептуальний простір, пов'язаний з когнітивними контекстами інтерактантів як основними джерелами всеосяжної інтертекстуальності діалогу. Типологія концептів, що конструюють концептуальний простір діалогу, включає концепти категорійної ідентичності, концепти оперативної ідентичності, інтерактивні концепти, концепти-ідеї, жанровий концепт, соціосеміотичні концепти. Концепти виражаються або маркуються формально-конверсаційними і прагматичними засобами. Існують певні регулярні відповідності між концептуальними типами і формальними й прагматичними характеристиками діалогу, що індексують такі типи.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
