Взаємодія похідного актиноцина з молекулами ДНК при різних концентраціях моновалентних іонів лужніх металів NA+ та K+
Ключові слова:
спектрофотометрия, нативная тимусная ДНК, производное актиноцина, ионные силы, параметры комплексообразованияАнотація
Методом спектрофотометричного титрування досліджувалась взаємодія між похідним актиноцина Act
II*, аналога актиноміцину Д з ДНК з тимуса теляти. Були розглянуті моделі утворення декількох типів
комплексів на полінуклеотидній матриці. Для вибору оптимальної моделі комплексоутворення була
використана програма оптимізації спектрофотометричних концентраційних залежностей DALSMOD.
Показано, що у системі Act II* - ДНК присутні як найменш три спетрофотометрично різних типів
комплексів. Іони Na+ та K+ були розглянуті як конкуренти ліганду по одному з місць зв’язування.
Логарифми констант зв’язування при утворенні кожного типу комплексу лінійно залежать від
логарифму концентрацій NaCl та KCl у розглянутому інтервалі іонних сил. Наклони цих залежностей
різні для іонів Na+ та K+.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).