Магнітовпорядковані сполуки ендогенного заліза і проблема впливу постійних магнітних полів на біосистеми
Ключові слова:
ендогенне залізо, магнітосоми, магніточутливі структури, наночастки магнетиту, магнітне полеАнотація
В огляді зроблено аналіз форм існування магнітовпорядкованих структур сполук ендогенного
заліза в клітинах живих організмів, зокрема у викопних залишках та мікроорганізмах, а також
фізіологічного значення таких феримагнітних матеріалів. Описано спроби дослідити зв’язок між
зміною кількості ендогенних феритових наночасток та їх фізико-хімічними властивостями, а також експресію феритина в клітинах в нормі, патології та в процесі старіння. Досліджено механізми впливу постійного магнітного поля на біосистеми. Зроблено оцінки і показано, що градієнт магнітного поля, створеного самою феритовою наночасткою в клітині, на декілька порядків більше градієнтів, що досягаються в експериментальних дослідженнях і, таким чином, власне магнітне поле ендогенних феритових наночасток і пов’язані з ним магнетохімічні ефекти можуть бути додатковим немеханічним чинником впливу на процеси переносу, дифузії та електричні потенціали в клітині.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
