Про механізм впливу випромінювання газорозрядної ртутної ультрафіолетової лампи на товщину примембранного водного шару еритроцитів людини

Анотація

Методом ядерного магнітного резонансу (спіновий відлуння) виміряні постійні часу обміну молекул води через мембрани еритроцитів, що містяться в крові людини. На підставі цих даних визначена ефективна товщина неперемішуємого шару води, що примикає до мембрани еритроцита. Експериментально визначено величину зменшення (на 25%) ефективної товщини зазначеного шару, викликана фактом опромінення крові світлом газорозрядної ртутної ультрафіолетової лампи протягом чотирьох хвилин. Виконано вимірювання величини зменшення ефективної товщини неперемішуємого шару води, обумовлені опроміненням індивідуальними лініями спектра газового розряду в парах ртуті. Для забезпечення селективного опромінення використовувалися комбінації скляних світлофільтрів з контрольованими значеннями коефіцієнта пропускання. Отримано, що випромінювання кожної з ліній ртуті з довжинами хвиль 312,6 нм; 365,0 нм; 404,7 нм; 435, 8 нм і 577,0 нм (протягом чотирьох хвилин) забезпечує зменшення ефективної товщини примембранного водного шару еритроцита в межах 4 - 18%. Отримані результати пояснюються наявністю оптико-акустичного перетворення енергії електромагнітних хвиль, що відбувається при опроміненні рідини. Такий висновок зроблено в зв'язку з наявністю кореляції між величиною зменшення ефективної товщини примембранного водного шару еритроцитів, опромінених хвилями конкретної лінії ртутного спектра, і коефіцієнтом ефективності оптико-акустичного перетворення для цієї лінії. Ця обставина дозволяє стверджувати, що механізм взаємодії випромінювання газорозрядної ртутної лампи з еритроцитами включає в себе наступну послідовність подій: 1) потрапляння електромагнітних хвиль в кров; 2) оптікоакустічне перетворення, в результаті чого в крові порушуються звукові хвилі; 3) стимулювання пружними коливаннями росту розмірів повітряних бульбашок, що містяться в примембранному водному шарі еритроцитів ; 4) збільшення швидкості переміщення повітряних бульбашок в гравітаційному полі (швидкість пропорційна квадрату радіуса бульбашки) і в температурному полі (швидкість пропорційна першого ступеня радіуса); 5) викликане зростанням розмірів бульбашок збільшення їх швидкості, підсилює перемішувальну  функцію бульбашок, забезпечуючи, в певній мірі розпушення примембранного водного шару, т. Е. Зменшення ефективної товщини зазначеного шару.