Нові сквараїнові зонди для детектування амілоїдних фібрил in vitro
Ключові слова:
амілоїдні фібрили інсуліну/лізоциму, модель зв’язування, квантовий вихід, сквараїнові зондиАнотація
Cерія нових симетричних та асиметричних сквараїнових зондів, що мали різні замісники у донорних групах, була протестована щодо здатності барвників детектувати та характеризувати амілоїдні фібрили інсуліну та лізоциму, отримані за умов низького рН та підвищеної температури. Параметри зв’язування зондів з білками оцінювали у рамках односайтової моделі Ленгмюра, використовуючи дані прямого та зворотнього флуориметричних титрувань. При порівнянні квантових виходів, спорідненості та ступеня зростання флуоресценції зондів, зв’язаних з білком, найбільш перспективними зондами виявились G6 та G7. Окрім цього, за допомогою даних зондів отримані докази на користь нижчої полярності жолобків фібрил лізоциму, порівняно з інсуліном. Нові зонди G6 та G7 були рекомендовані для детектування та дослідження структури амілоїдних фібрил у ближній інфрачервоній області.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
