Вплив комбінованої дії іонізуючого та нвч випромінювань на радіорезистентність біоб’єктів
Ключові слова:
радіорезистентність, мембрана, гістамін, НВЧ опромінювання, мікрохвилі, іонізуюче опромінювання, інтенсивність випромінюванняАнотація
Виконано огляд літературних джерел з проблеми підвищення радіорезистентності живих
організмів шляхом завчасного їх опромінювання електромагнітними хвилями надвисоких частот
(НВЧ). Сформульовані умови реалізації підвищення радіорезистентності живих організмів, в які
входить стимулювання синтезу біогенного гістаміну і його вивільнення. Показано, що підвищення
вмісту гістаміну в організмі можна досягнути шляхом збільшення проникності цитоплазматичних
мембран (без їх деструкції) за допомогою мікрохвильового опромінювання. Продемонстровано,
що збільшення проникності цитоплазматичних мембран без їх деструкції можна досягнути,
використовуючи мікрохвилі, виключно, низької інтенсивності (не більше 10 мВт/см2). Розкрито
причини, що зумовили одержання спеціалістами ряду дослідницьких груп (застосувавших
завчасне НВЧ опромінювання) замість підвищення радіорезистентності живих організмів, її
зменшення.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
