Теоретична модель аутоімунного тиреоїдиту II. Патогенез і двухаутоантігенна модель захворювання
Ключові слова:
аутоімунний тиреоїдит, теоретична модель, рівняння балансуАнотація
Теоретична модель аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) для опису перебігу хвороби сформульована на основі рівнянь балансу імунокомпетентних клітин, макрофагів, антигенів та антитіл. Наступні припущення лежать в основі моделі AIT. Першопричиною АІТ є зокрема руйнування фолікулів
тиреоїдної залози під впливом цитотоксичного агента. В результаті молекули тиреоглобуліну із зруйнованих фолікулів вивільняються в інтерфолікулярну рідину і починають циркулювати в лімфатичних та кровоносних судинах. Оскільки тиреоглобулін в нормі фізіологічно ізольований від імунної системи, молекули тиреоглобуліну, що виділяються із зруйнованих фолікулів, виділяються як чужорідні речовини або аутоантигени, що викликають відповідну імунну реакцію. Тиреоглобулін, зв’язаний із зовнішньою поверхнею епітеліального шару незнищених фолікулів, змушує імунну систему розрізняти тиреоцити з приєднаними молекулами тиреоглобуліну як корпускулярні антигени, які слід знищити та вивести з організму. Руйнування тиреоглобулінових тиреоцитів призводить до викиду нових порцій тиреоглобуліну в систему кровообігу. Врешті-решт цей процес може спричинити часткове або повне руйнування паренхіми щитовидної залози та зниження або повну втрату її
гормоноутворювальної функції.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
