Угруповання гніздових птахів схилів з виходами крейди на території національного природного парку «Дворічанський»
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-5457-2017-28-13Ключові слова:
угруповання гніздових птахів, чисельність, схили з виходами крейди, Східна УкраїнаАнотація
Угруповання гніздових птахів схилів із виходами крейди вивчали на території національного природного парку «Дворічанський» (Харківська область, Україна) у 2010–2016 рр. Чисельність птахів визначали 1–2 рази за сезон на 3 постійних ділянках неоднакової площі (17,8, 33,2 та 41,0 га) за допомогою методу суцільного обліку на площадці. Усього на облікових ділянках зареєстровано 38 гніздових видів птахів із сумарною середньою щільністю 236,7 пар/км2. Домінантами населення були терновий сорокопуд (Lanius collurio) (середня щільність населення – 38,8 пар/км2; частка участі у населенні – 16,8%), польовий жайворонок (Alauda arvensis) (33,5; 14,3) і звичайна вівсянка (Emberiza citrinella) (29,3; 12,6), субдомінували сіра кропив’янка (Sylvia communis) (20,3; 7,7), лучна трав’янка (Saxicola rubetra) (17,4; 7,1) і рябогруда кропив’янка (Sylvia nisoria) (16,7; 6,9). У структурі угруповання важливу роль відіграють також постійні, але не настільки численні види, – польовий (Anthus campestris) (10,4; 4,6) і лісовий (A. trivialis) (10,4; 4,6) щеврики, чорноголова трав’янка (Saxicola torquata) (5,3; 2,2), звичайна кам’янка (Oenanthe oenanthe) (7,7; 3,2) та зеленяк (Chloris chloris) (6,9; 3,0). Характер угруповання птахів схилів з виходами крейди визначають види, які пов’язані у своєму поширенні із фрагментами деревно-чагарникової рослинності. Вони дають найбільший внесок у загальну величину видового багатства (61%) і сумарну чисельність (62%).
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
Автори мають право укладати додаткові невиключні угоди щодо поширення опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення в інституційних репозитаріях або публікація у збірниках) за умови зазначення її первинної публікації в цьому журналі.