Соціальна безпека: сутність, загрози та шляхи забезпечення

Анотація

У статті аналізується сутність та джерела загроз соціальній безпеці, визначаються шляхи її забезпечення. Розкривається методологічний потенціал теорії людського капіталу, моделі людського розвитку та концепції безпеки, підкреслюється їхня роль в обгрунтуванні переходу від концепції безпеки, зорієнтованої на державу (state-centred), до концепції безпеки, зорієнтованої на людину (person-centred). Обґрунтовується нове бачення сутності безпеки: замість переважної орієнтованості на територіальну безпеку – орієнтованість на безпеку людей; замість безпеки, що досягається завдяки можливості захищатися від небезпеки за допомогою зброї, – безпека як результат стійкого людського розвитку. Акцентується на додаткових смислових значеннях безпеки як соціального явища. Соціальна безпека на макросоціологічному рівні розглядається не тільки як захист від загроз, але й як інструментарій оцінки ступеня реалізації цілей соціальної політики. Представляються емпіричні індикатори соціальної безпеки, на основі яких виділяються загрози соціальній безпеці в умовах сучасної України. Визначаються основні шляхи забезпечення соціальної безпеки в сучасному українському суспільстві: модернізація, громадянська самоорганізація та легітимація.