Трансформація соціології: необхідність та перспективи

Анотація

У статті аналізуються актуальність, чинники та перспективи трансформації сучасної соціологічної науки. Зазначається, що цифрові технології суттєво змінюють фундаментальні основи соціальної взаємодії, більшість повсякденних соціальних практик, структур і конфліктів. Це ставить перед соціологією як наукою низку серйозних викликів. Підкреслено, що настав час глибоко замислитися не лише над проблемою трансформації того, що вивчає соціологія, а й над трансформацією самої соціології як специфічної інтелектуальної практики. Акцентується увага на необхідності соціологічного аналізу та інтерпретації масштабних і довготермінових соціальних процесів, змін традиційного способу участі соціології у формуванні державної соціальної політики і реалізації суспільних реформ. Визначаються ендогенні чинники, що перешкоджають лідерству соціологічної науки в сучасному публічному інтелектуальному дискурсі, а саме: фрагментованість соціології, її поділеність на величезну кількість напрямків, партикулярних, локальних тематизацій; брак дослідницької уваги соціологів до фундаментальних проблем соціального життя; сучасна соціологія не формує порядок денний для публічного інтелектуального дискурсу та наукового пошуку, не визначає проблемне поле досліджень та інтерпретацій як на мікросоціальному рівні, так і на рівні соцієтальних і глобальних явищ; вона не є соціально ангажованою, не здійснює діалогічну взаємодію з різними групами громадськості, не допомагає їм усвідомити свої цінності, інтереси та проблеми,  боротися за їхнє розв’язання; соціологи не виявляють активність на суміжних дослідницьких територіях (приміром таких, як соціальні комунікації, паблік рилейшенз, реклама, маркетинг, політичний консалтинг, конфліктологія), не використовують для цього багатий арсенал власно соціологічних теоретичних концептів, кількісних і якісних методів; попри медіатизацію суспільного життя, соціологія є недостатньо медійною, вона вкрай слабо присутня в медіапросторі. Формулюється висновок про потребу трансформації соціологічного мислення і соціологічної уяви, необхідність серйозних змін у навчальних програмах професійної підготовки студентів,   зокрема їхньої практичної складової, пошуку нових форматів  професійного спілкування.