Виробництво простору та експлуатація уваги: погляд (із) постструктуралізму
DOI:
https://doi.org/10.26565/2077-5105-2020-24-04Ключові слова:
простір, виробництво, експлуатація, увага, постструктуралізм, відмінність, повторення, репрезентація, Дельоз, Вірильо, ЛіповецькиАнотація
У статті аналізуються можливості застосування в сучасній соціології методології постструктуралізму, зокрема відносно проблематики виробництва простору і експлуатації уваги. Досліджується евристичний потенціал постструктуралізму для соціології, де особливо вивчається методологія деконструкції. Аналізується проблема виробництва простору засобами експлуатації уваги в контексті концепції Жиля Дельоза. Підкреслюється, що центральне дельозіанське поняття відмінності в співвідношенні з рядом понять (зокрема, репрезентація та повторення) дає важливі інструменти для розуміння природи виробництва та відтворення простору, з одного боку, і процесуальності уваги як об'єкту експлуатації - з іншого. Соціологічно переосмислюються постструктуралістські метафори системності (дерево і ризома) не як взаємовиключні, а як типологічно сумісні. Аналізується дельозівське розрізнення номадичного і структурного способу сприйняття. Акцентується увага на феномені дивіда («поділеного») з точки зору виробництва актів сприйняття і актів уваги. Крім того, важливим аспектом є проблема виробництва хронологічного як структурно порівнюваного з просторовим. Виокремлені з дельозівської теоретичної різоми преконцепти автори застосовують по відношенню до проблематики масової культури в експлікаціях Жиля Липовецьки та Поля Вірильо. Увага досліджується як фундаментальний субстрат виробництва простору/-ів в суспільстві комунікативного / когнітивного капіталізму, що розкривається на прикладах проблематики візуального сприйняття, практик культурного споживання, мови тощо. Формулюється висновок про можливості та обмеження дослідження процесів виробництва простору і ролі в цьому процесі експлуатації уваги в соціології з позицій постструктуралістської теорії.
Посилання
Гофман И. Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта / пер. с англ. Москва: Институт социологии РАН, 2004. С. 3-12.
Вальденфельс Б. Повседневность как плавильный тигль рациональности. Москва: Прогресс, 1991. 480 с.
Волков В. В., Хархордин О. В. Теория практик. Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. 298 с.
Лефевр А. Производство пространства. Москва: Strelka Press, 2015. 432 с.
Филиппов А. Ф. Социология пространства. Санкт-Петербург: Владимир Даль, 2008. 285 с.
Бурдье П. Социальное пространство: поля и практики. Санкт-Петербург: Алетейя; Москва: Институт экспериментальной социологии, 2005. 576 с.
Альтюссер Л. Идеология и идеологические аппараты государства (заметки для исследования). Неприкосновенный запас. 2011. № 3 (77). С. 159-175.
Golikov A., Tyaglo V. Immaterial Labor as a Phenomenon and Concept: Status in a World Of Insecurity and Research Possibilities. SOCIOПРОСТІР. 2021. № 10. С. 7-20. DOI: https://doi.org/10.26565/2218-2470-2020-10-01
Zuboff Sh. The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. PublicAffairs, 2019. 704 p.
Wills J. Tug of War: Surveillance Capitalism, Military Contracting, and the Rise of the Security State. McGill-Queen’s University Press, 2017. 518 p. DOI:10.1017/eso.2019.75
Hill D. W. The Pathology of Communicative Capitalism. Palgrave. Macmillan UK. 2015. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137394781
Bueno C. C. The Attention Economy: Labour, Time and Power in Cognitive Capitalism. Rowman & Littlefield International, 2017. 210 p.
Серто М. де. Изобретение повседневности. 1. Искусство делать. Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. 330 c.
Деррида Ж. О грамматологии Москва: Ad Marginem, 2000. 512 c.
Бурдье П. Опыт рефлексивной социологии. В: Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. Часть 2. Москва: КД «Университет», 2002. 424 с. с. 160-185.
Барт Р. Литература и метаязык. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. Москва, 1994. С. 131-132.
Деррида Ж.. Письмо к японскому другу // Вопросы Философии. 1992. № 4. с. 53-57.
Веберман Д. Симуляция в «Матрице» и эпоха постмодерна. В: Матрица как философия. Екатеринбург: У-Фактория, 2007. 384 с.
Делёз Ж. Различие и повторение. Санкт-Петербург : Петрополис, 1998. 384 с.
Голіков О. С. Фабрикація порядку. Знання в конституюванні соціального. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018. 592 с.
Ильин И. Феномен бренда как предмет социально-пространственной интерпретации. Саарбрюкен: LAP, 2016. 272 с.
Филиппов А. Ф. Теория систем. Аутопойезис продолжается 2. Социологическое обозрение. 2003. Том 3. № 3. С. 56-60.
Луман Н. Дифференциация. Москва: Логос, 2006. 320 с.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Тысяча плато. Капитализм и шизофрения. Москва: Астрель, 2010. 895 с.
Лукач Д. История и классовое сознание. Исследования по марксистской диалектике. М.: Логос-Альтера, 2003. 416 с.
Делёз Ж. Логика смысла. Москва: Академический Проект, 2011. 472 с.
Вирильо П. Машина зрения. Санкт-Петербург: Наука, 2004.144 с.
Голиков А. С. Укорененность социального в знании: пределы прозрачности и угрозы опосредования // Вісник Одеського національного університету. Сер.: Соціологія і політичні науки. 2013. Т. 18, Вип. 3. С. 46-52.
Липовецки Ж. Эра пустоты. Эссе о современном индивидуализме. Санкт-Петербург : Владимир Даль, 2001. 336 с.
