Аполлон Матушинський vs Олександр Твердохлєбов: родинна схожість двох портретів і біографій.

Анотація

Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз біографій А. М. Матушинського та О. Д. Твердохлєбова з метою виявлення структурних вимірів їхнього життєвого досвіду; окреслити чинники, що формували їхню особистісну й професійну ідентичність; розкрити, яким чином різні соціальні середовища продукували внутрішню спорідненість світоглядних установок, а також визначити значення фотопортрету як історичного джерела для біографістики.

Методологія дослідження. Застосовано методи наукової критики історичних джерел, а саме: емпірично-описовий, порівняльний, аналітико-синтетичний, палеографічний, текстологічний. Для встановлення кола осіб, які згадуються в джерелах, використано біографічний метод. З метою локалізації топонімів застосовано історико-географічний метод.

Наукова новизна. Застосовано матрицю вимірів життєвого досвіду А. М. Матушинського й О. Д. Твердохлєбова та приклади спільних для їхніх біографій значень і символів. Акцентовано увагу на фотопортреті як історичному джерелі, зокрема інформаційному потенціалі й важливості для біографістики. Вперше системно уточнено низку біографічних відомостей про О. Д. Твердохлєбова, що тривалий час відтворювалися в науковій і довідковій літературі без належної верифікації. Зокрема: спростовано поширені твердження щодо його фахової історичної освіти та встановлено, що він не закінчував історико-філологічний факультет Харківського університету; уточнено статус його взаємин із Харківським історико-філологічним товариством: попри неодноразові звернення, Твердохлєбов не був прийнятий до складу товариства; скориговано уявлення про його архівну діяльність: він не був першим архіваріусом архіву при ХІФТ та не може вважатися одноосібним упорядником чернігівського архіву; поставлено під сумнів відомості про нібито 50-річне вчителювання в Охтирському повітовому училищі; спростовано інформацію про отримання ним спадкового дворянства, оскільки Твердохлєбов мав лише особисте дворянство; упроваджено до обігу свідчення про щонайменше дванадцять невідомих донині його творів. У сукупності ці уточнення формують нову реконструкцію життєвого шляху О. Д. Твердохлєбова, очищену від усталених, але недостовірних біографічних наративів, і створюють підґрунтя для подальших студій діяльності та творчої спадщини краєзнавця Слобожанщини.

Висновки. У контексті біографічних студій ключового значення набуває застосування комплексного підходу. Завдяки візуальній природі фотопортрет як історичне джерело має унікальне значення для біографістики, оскільки не лише фіксує зовнішність особи, а й зберігає відомості про епоху, соціальний статус, емоційний стан і життєвий контекст. Біографії А. М. Матушинського й О. Д. Твердохлєбова, такі різні на перший погляд, виявляються близькими. Їхня портретна родинна спорідненість, яка спершу здається лише біографічною деталлю, після уважного прочитання життєписів набуває глибшого сенсу. Через призму біографій, історію родин, зовнішнього соціального й інтелектуального середовища та особистих творчих практик їхні портрети «промовляють» більше і суголосно. Матриця з набором багатоаспектних життєвих вимірів – творчого, когнітивного, естетичного, політичного, соціального, складає основу біографічних студій, доводить їхню спорідненість не лише генеалогічним фактом, а внутрішньою близькістю двох осіб, які жили та творили в різних культурних середовищах, але подібно сприймали світ й убачали в ньому власну місію. Перспективи подальших студій полягають у докладному висвітленні біографій, укладанні бібліографічних покажчиків, археографічній підготовці до видання рукописів, а також актуалізації вивчення іконографічних документів як особливого виду документів.