Становлення бізнесу на футболі у Харкові на початку ХХ століття.

Анотація

Мета. Розкриття процесу зародження і реалізації на початку ХХ століття в Харкові перших проєктів, спрямованих на отримання прибутку з розвитку бізнесу у футболі без порушення законів і норм.

Методологія дослідження. Дослідницька проблема вирішувалася шляхом застосування поняття бізнесу класичної школи політекономії. Розвиток у тогочасній Російській імперії підприємництва на футболі розглядався як складова процесу формування індустріального суспільства.

Наукова новизна. Визначення хронологічних меж процесу становлення на початку ХХ століття в Харкові бізнесу на футболі та напрямків, дотичних до підприємницької активності у галузі цієї спортивної командної гри, а також уточнення чинників, які зумовлювали піднесення нової справи.

Висновки. Розвитку футбольного бізнесу в Харкові на початку минулого століття сприяла низка чинників – це відносно велика чисельність[1] населення, популярність гри серед широких прошарків суспільства, наявність значної кількості команд, гравці яких брали участь у першості міста і кубкових матчах, та присутність іноземців, котрі забезпечили трансфер знань у розвиток відповідної спортивної інфраструктури й посприяли появі перших зразків футбольних м’ячів, бутс і форм, а також функціонування газет-великотиражок, що зіграли важливу роль у рекламі цього виду спорту.

Бізнес на футболі у Харкові бере початок 1908 року, коли в місцевій індустрії розваг з’явилися перші проєкти, серед яких на одній із провідних позицій перебувала і зазначена спортивна гра. Пік підприємницької активності припав на період 1911–1914 років. Упродовж Першої світової війни спостерігається незначне її сповільнення, але не зупинка. Серед напрямків, які розвивалися у футбольному бізнесі на початку ХХ століття варто відзначити: будівництво і подальший дохід з оренди майданчиків для гри; продаж вхідних квитків на різного роду матчі; виробництво і реалізацію інвентарю й екіпіровки; залучення посередників для реклами на стадіонах і у пресі.

На той час у Харкові існувало декілька розважальних та суто спортивних комплексів, які пропонували оренду футбольних майданчиків. В основному вони розташовувалися у парковій зоні. Найбільш тиражовані міські газети – «Харьковские губернские ведомости», «Южный край» і «Утро» – за певну плату регулярно рекламували місце, дату і час проведення того чи іншого матчу, назву й адресу майстерень і крамниць з виробництва й продажу футбольної екіпіровки і м’ячів. Станом на 1914 рік відомо про функціонування у Харкові п’ятьох майстерень та чотирьох торгових точок, які виготовляли і реалізовували відповідну продукцію.

[1] За останнім у ХІХ столітті переписом 1897 року населення Харкова становило 173 тис. 989 осіб, а згідно з першим у минулому столітті 1912 року в місті нараховувалося 238 тис. 466 мешканців.