Творчість українських і польських письменників в контексті літературного процесу ХІХ ст. (на прикладі творчості Ольги Кобилянської і Елізи Ожешко)

Анотація

Мета. У статті здійснюється спроба з’ясувати особливості художнього моделювання жіночих образів у художніх творах Ольги Кобилянської і Елізи Ожешко у контексті українсько-польського літературного діалогу періоду ХІХ століття.

Методи. В основі дослідження враховано аналітичний огляд, аспектний аналіз, елементи психоаналізу, порівняльний аналіз, міфологічний аналіз, інтертекстуальний аналіз, метод синтезу.

Наукова новизна. Уперше компаративно досліджено твори української і польської письменниць Ольги Кобилянської і Елізи Ожешко; виявлено особливості мовного моделювання образів жінки як феномену формування гендерно-феміністичних, морально-етичних, соціально-психологічних, мистецьких, історико-національних цінностей у контексті українсько-польського літературного діалогу.

Висновки. Наукова розвідка – це спроба охарактеризувати міжкультурні українсько-польські літературні контакти періоду ХІХ ст. не лише в історико-літературному контексті, а й у психолінгвістичному – через художнє моделювання жіночих образів у художніх творах Ольги Кобилянської і Елізи Ожешко, що дає змогу простежити формування гендерно-

феміністичних, морально-етичних, соціально-психологічних, мистецьких, історико-національних цінностей двох європейських країн. Досліджено, що у творчості письменниць простежуємо різне бачення теми гендерно-феміністичного, морально-етичного, соціально-психологічного, мистецького, історико-національного спрямування у текстах традиційного та феміністичного характеру. Кожна з авторок має свій стиль, погляди на життєві проблеми і їх розв’язання, опертя на власний життєвий досвід, оперуючи авторськими художніми засобами. Перспективу дослідження вбачаємо в характеристиці ономастичного елемента в ідіостилі письменниць.