Болгарський та український досвід імплементації європейських нормативно-правових актів щодо декомунізації.

Анотація

Мета. Розкрити процеси впровадження нормативно-правових актів Європейського Союзу (ЄС), Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у політику пам’яті Болгарії і України та визначити чинники, які вплинули на їхній перебіг.

Методи. Для досягнення вказаної мети ми здійснили компаративний аналіз зазначених процесів, послуговуючись при цьому резолюціями європейських інституцій, законами, прийнятими парламентами Болгарії і України, а також пресою й інтернет-виданнями.

Наукова новизна. Було встановлено, що в обох країнах процеси імплементації загальноєвропейських нормативно-правових актів під час декомунізації визначалися декількома чинниками. Зокрема, їх уповільнювала лояльність значних частин населення держав до комуністичного минулого, а політичні партії використовували вказані настрої у боротьбі за владу.

Висновки. Спротив імплементації чинили політичні сили, які лояльно ставилися до російської федерації, котра послідовно виправдовувала радянський тоталітаризм. Розширення ЄС на схід у 2004 і 2007 роках, окупація Росією 2014 року Криму й початок нею у тому ж році збройної агресії на Донбасі, а також масштабне вторгнення її військ 2022 року в Україну значно пришвидшили впровадження європейських нормативно-правових актів у політику пам’яті як Болгарії, так і України.