Одеські парижани: феномен української діаспори.

Анотація

Мета. Метою статті є дослідження культурного та історичного впливу одеських митців і інтелектуалів початку XX століття, які, сформувавшись в багатокультурному середовищі Одеси, емігрували до Парижа. Стаття має на меті розкрити, як їхній творчий внесок сприяв формуванню авангардного мистецтва і збереженню української ідентичності у міжкультурному контексті Парижа.

Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, що охоплює культурологічний, історичний та мистецтвознавчий аналіз. Використано порівняльний метод для вивчення творчості одеських митців в контексті авангардного руху та метод культурної реконструкції для відтворення соціокультурного середовища Одеси і Парижа того часу. Джерельну базу дослідження складають архівні документи, мистецькі твори, а також критичні відгуки сучасників.

Наукова новизна роботи полягає у висвітленні культурного феномену «одеських парижан» як представників української діаспори, яка, зберігаючи свою національну ідентичність, зробила значний внесок у формування міжкультурного діалогу та авангардного мистецтва у Франції. Дослідження акцентує увагу на унікальній ролі Одеси як мультикультурного міста, яке не належить російському культурному простору, а є важливим центром Чорноморського регіону, де зберігався дух толерантності та культурного взаємообміну.

Висновки. У статті підкреслюється важливість одеської школи мистецтва в історії авангардного руху та роль українських митців, які, попри складні умови еміграції, продовжили розвивати свій творчий потенціал у нових культурних середовищах. Дослідження наголошує на тому, що Одеса була і залишається поліетнічним і багатокультурним містом, яке зберегло свою українську ідентичність і не є частиною російського культурного простору. Вивчення цього феномену сприяє кращому розумінню сучасних міжкультурних процесів, ролі української діаспори та важливості дослідження історико-культурного контексту для протидії сучасним пропагандистським наративам.