Репрезентація українських міст у сучасному воєнному наративі.

Анотація

Мета. Визначити особливості репрезентації українських міст у воєнному наративі, проаналізувати ключові образи міст, визначити сталість/трансформацію образів окремих українських міст від початку російського повномасштабного вторгнення. 

Методи. У роботі використано описовий метод, метод контент-аналізу для вивчення воєнного наративу й подальшого вичленовування образів-символів українських міст. Семіотичний підхід дав можливість потлумачити місто як текст, знакове середовище, що перебуває в постійному русі й реагує на виклики внутрішні й зовнішні.

Результати. Репрезентація міст в тому чи тому наративі, формування їх образів залежить від багатьох чинників, зокрема історичного розвитку міста, соціокультурного контексту, географічних характеристик, етнічного й соціального складу населення, зрештою, провідних функцій конкретного міста, визначальним у діяльності якого може бути розвиток туризму, індустрії, науки тощо. Російська воєнна агресія зумовила сталість/трансформацію образів, які відбиті у воєнному наративі.

Висновки. Аналіз репрезентації окремих українських міст у сучасному воєнному наративі дозволив накреслити кілька основних тенденцій. Міста постають персоніфікованими, вони мають виразну індивідуальність, власний характер і протистоять ворогові. Фізична втрата місця не означає втрату ментальну, мешканці буквально збирають місто зі своїх, особливо значущих місць. Це і загальновідомі локації-символи, і приватні простори (з ними пов’язані миті довоєнного життя, відчуття духу міста), які зберігаються в індивідуальній пам’яті. Прикордонність міст відчувається особливо гостро, необхідність зберегти українськість, лишитися саме українським містом, що продовжує функціонувати як повноцінний організм, стає незламним, фортецею, фортом тощо зумовлює часткову або повну неактуальність, а відповідно меншу кількість або відсутність згадувань інших образів таких міст.