Феномен образу-символу Харків-залізобетон.

Анотація

Мета. Визначити особливості сприйняття міського простору органами чуття, проаналізувати основні механізми творення символічних образів міста, схарактеризувати феномен символу Харків-залізобетон з огляду на архітектурну історію міста. 

Методи. У роботі використано системний метод для аналізу міста як цілісного організму, семіотичний підхід дав можливість витлумачити міські об’єкти як одиниці знакової системи, що комунікують між собою і здатні обростати конотаціями, перетворюватися на символи. Структурно-функційний метод застосовано для пояснення феномену трансформації об’єктів міського простору в символи. У висновках використано метод синтезу.

Результати. Тривалий час у вивченні об’єктів міського простору увага вчених була сфокусована переважно на візуальному сприйнятті. Проте розуміння міста як цілісного організму, можливість прочитання міста як системи взаємопов’язаних невипадкових знаків привели до висновку, що міський простір має низку різноманітних характеристик і сприймається комплексно, за допомогою всіх органів чуття, залишаючи відбиток в індивідуальній і колективній пам’яті. Звичні об’єкти мають, окрім утилітарного значення, символічне. Нашарування кількох площин (інформації та сприйняття) – об’єктивного знання про місто, культурного, історичного, політичного контекстів, індивідуальних відчуттів об’єктів і простору, індивідуального й колективного пам’ятання, досвіду, проживання – формує умови для створення й закріплення символу.

Висновки. Виникнення образу-символу Харків-залізобетон і особливо його закріплення й популярність не випадкові. Відома символічна споруда Держпром, що є архітектурною домінантою майдану Свободи, розташована в центрі (серці) міста, зроблена з монолітного залізобетону, має сірий колір («беземоційної стійкості», міці). Цей символ виявився суголосним для багатьох містян, оскільки витворився внаслідок акумуляції багатьох рівнів сприйняття міста (міста-мільйонника, міста-фронтиру, символу міці та стійкості фізичної і психологічної, відомості й значущості архітектурної домінанти центрального майдану міста, що має назву майдан Свободи). Архітектурна історія міста свідчить, що Харків має багато залізобетонних будівель, і це формує логічний історичний контекст образу-символу, утвореному на основі переосмислення й метафоризації фактично однієї широко відомої залізобетонної конструкції міста – Держпрому.