Микола Сумцов – постать в контексті часу
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2024-38-14Ключові слова:
Микола Сумцов, Дмитро Сумцов, Симон Петлюра, Михайло Грушевський, біографістикаАнотація
Мета досліження: проаналізувати та узагальнити роль та місце академіка М. Ф. Сумцова в розвитку європейської та української науки та культури, визначити особливості наукових інтересів вченого, простежити трансформацію його наукових поглядів, проаналізувати внесок в розвиток української культури, формування національної ідеї та становлення самосвідомості українського народу.
Методологія дослідження: принципи аналітичності, історизму та об’єктивності, що втілені шляхом застосування спеціально-історичних методів – порівняльно-історичного, хронологічного та ретроспективного.
Наукова новизна. Вперше у науковий обіг вводяться матеріали фонду №1115 Центральної Ради України ЦДАВО про залучення М. Ф. Сумцова як відповідальної особи Центральної Ради по організації українізації освіти на Харківщині, доповнена біографія вченого про його роботу в Українському університеті в Полтаві у 1918 р., про його арешт у 1921 р., що стало можливим після дослідження періодичної преси 40-х років ХХ ст., визначений внесок Сумцова в становлення українознавства, як окремої галузі наукового знання, в біографістику та просопографію, дослідження природи та географії України, проаналізоване листування Сумцова з точки зору його місця серед видатних представників української культури, в тому числі з С. В. Петлюрою.
Висновки. М. Ф. Сумцов – видатна постать в історії української та європейської науки та культури, один із засновників українознавства як окремої наукової галузі, належав до цілої плеяди фундаторів української національної ідеї. Наукова творчість Сумцова відрізняється міждисциплінарністю, багатогранністю, глибиною розуміння проблем буття народів. Повною мірою на світогляді, громадській діяльності та науковому доробку вченого відобразилися складні протиріччя епохи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Сумцов був людиною свого часу, але він вийшов за межі його своїми діями та науковими роботами, які до сьогодення залишаються важливим джерелом розуміння та вивчення культури та духовності українського народу.
