Спогади подорожувальників та іноземних спеціалістів як джерела особового походження про Голодомор: інформаційний потенціал.

Анотація

Мета статті. Висвітлити сприйняття Голодомору іноземними спеціалістами, які опинилися в УСРР у розпал голоду і ввести таким чином до наукового обігу їхні праці.

Методологія дослідження. Застосовано методи аналізу і синтезу, контент-аналізу, бібліографічної евристики, проблемно-тематичний.

Наукова новизна. Систематизовано відомості про Голодомор очима іноземців, що дає змогу співставити їхній досвід та оцінку з іншими джерелами особового походження та сучасними оцінками голоду в історіографії, а також введено до наукового обігу іноземні джерела особового походження.

Висновки. Наведені свідчення містять описи голодування і його наслідків, зафіксовані сторонніми спостерігачами (канібалізм і трупоїдство, смертність, поховання, опустілі хати, юрби голодних на вулицях, контроль ДПУ, зовнішній вигляд голодуючих, світлини хліба з голодуючих регіонів). Надзвичайно важливим є аналіз іноземців (фахівців з вищою освітою) щодо політичних причин Голодомору, політики з дезінформації та мілітаризації суспільства – загалом щодо штучної природи голоду.