Людина-енциклопедія: Микола Сумцов як автор енциклопедичних видань

Анотація

Мета: проаналізувати публікації професора Харківського університету, філолога, фольклориста, етнографа, музейника Миколи Федоровича Сумцова (1854–1922) у виданнях «Енциклопедичний словник», «Новий енциклопедичний словник» Брокгауза – Єфрона та деяких інших енциклопедичних словниках кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Методологія дослідження: принципи історизму та обʼєктивності, втілені шляхом застосування спеціально-історичних методів – хронологічного та ретроспективного. 

Наукова новизна. Вперше дається загальна характеристика всього масиву статей М.Ф. Сумцова, опублікованих в енциклопедичних виданнях. Визначається новаторство вченого як у галузі наукової біографістики, так і у нетривіальному доборі словникових статей із фольклористики та етнографії, висвітлюється його роль як дослідника та популяризатора надбань діячів української літератури та словʼянської гуманітаристики.

Актуальність. Важливість та актуальність даного дослідження обумовлені вже самою постаттю М.Ф. Сумцова – вченого, який стояв у витоків українознавства як науки. Аналізуючи його публікації в кращих енциклопедичних виданнях кінця ХІХ – початку ХХ століття, ми переконуємося в тому, що український етнограф та фольклорист не тільки узагальнив здобутки своїх колег у вивченні традиційної народної культури, але запропонував систему знакових понять, артефактів, явищ, які лише через сто років стануть базовими у вітчизняних етнолінгвістичних енциклопедичних словниках. Крім того, визначається пріоритетність вченого у створенні великого корпусу наукових біографій як вітчизняних, так і зарубіжних діячів науки та культури.

Висновки. Досліджено призабуту, не зібрану й майже не вивчену етнографами, фольклористами та істориками літератури енциклопедичну спадщину академіка М.Ф. Сумцова, яка не втратила актуальності як з історичної точки зору, так і в сенсі пошуків нових методологічних підходів до вивчення традиційної народної культури. За його останньою біобібліографією (1999 р.) нараховується 254 статті у власне енциклопедичних словниках, і ще можна нарахувати не менше у виданнях, які формально не є енциклопедіями, однак мають всі ознаки таких. М. Сумцов був одним із першопрохідців у царині вивчення давньоукраїнської літератури, і саме він подав в енциклопедіях перші науково виважені біографії й характеристики творчості письменників XVI – XVIII століть. Але й перші наукові біографії Т. Шевченка, Лесі Українки, Б. Грінченка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, І. Котляревського, Г. Квітки-Основʼяненка та інших українських авторів ХІХ – початку ХХ століття були написані М. Сумцовим та опубліковані в енциклопедіях. Крім того, він першим із вітчизняних вчених подав енциклопедичні статті про багатьох словʼянських фольклористів та етнографів (П. Іванова, О. Кольберга, Я. Карловича та інших), які у деяких випадках є взагалі ледь не єдиним історіографічним джерелом. Велике значення й сьогодні мають етнографічні та фольклористичні енциклопедичні статті М. Сумцова, які в цілому достатньо повно й глибоко окреслюють основні параметри традиційної народної культури. Безумовно, енциклопедична спадщина корифея української науки заслуговує на перевидання окремою збіркою.