«Проти ненависного папізму»: образи католицизму у працях Михайла Максимовича.

Анотація

Мета. Схарактеризувати образи католицизму у творчості Михайла Максимовича (1804–1873) – видатного українського інтелектуала, першого ректора Київського університету імені Святого Володимира.

Методи. В основі методології роботи – принципи, сформульовані представниками Кембриджської школи інтелектуальної історії, сучасні теорії метафори, що були використані відповідно до описаних Евою Доманською принципів побудови «теорії знизу», методи кількісного контент-аналізу, реалізовані за допомогою програми MAXQDA-2022. Дослідження ґрунтується на опублікованих наукових працях Михайла Максимовича, листах ученого, а також неопублікованих нотатках науковця, що зберігаються в Інституті рукопису Центральної державної наукової бібліотеки імені Володимира Вернадського (м. Київ).

Наукова новизна. Виявлено, у який спосіб сприйняття католицизму як «неправильної віри» поєднувалися в уяві Михайла Максимовича з відразою до «ненависного папізму» як до соціально-політичної сили. Статистично визначена типовість різноманітних контекстів, у яких учений згадував «латинську віру». Уточнено, як образи католицизму в працях Михайла Максимовича поєднувалися з різноманітними етнічними, територіальними та іншими характеристиками, яким чином у роботах вченого співвідносилися образи римо- та греко-католиків.

Висновки. Михайло Максимович створює цілком негативні образи католицизму у своїх наукових працях. Винятком є згадування хрестових походів із позитивними конотаціями, що було пов’язане з впливом романтичної історіографії хрестоносного руху на візії вченого. В опублікованих роботах Михайла Максимовича критиці піддано суспільно-політичний вимір католицизму. Однак у неопублікованих записах учений звертає увагу на літургійні особливості, що викликали полеміку між католиками та православними. Типовою в текстах ученого була прив’язка образів католицизму до образів литвинів та поляків. Михайло Максимовича символічно розділяв «католиків» та «уніатів». Він зображав «уніатство» як явище, що з’явилося внаслідок зради і підлягає поверненню до батьківської віри. Специфіка сконструйованих Михайлом Максимовичем образів католицизму була зумовлена особистими релігійними поглядами вченого, загальним контекстом суспільно-політичного та культурного життя в Україні першої половини та середини ХІХ ст., впливом романтизму та глобальних процесів націотворення, що мали місце протягом «довгого» ХІХ ст.