Реформа громадського управління в містах Волинської губернії на засадах міського положення 1892 року.

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є аналіз наслідків міської реформи 1892 р.  у Волинській губернії в контексті виборів до Луцької міської думи 1894-го та наступних років.

Методологія дослідження. В дослідженні використана сукупність принципів, підходів і методів пізнання, визначених специфікою проблеми дослідження. Їх основу становлять універсальні наукові принципи об’єктивності, історизму, усебічності, системності і комплексності. У роботі застосовано проблемно-хронологічний, політико-правовий, біографічний, ретроспективний та ін. методи.

Наукова новизна. Реорганізація міського громадського управління на Волині припадає на час проведення «великих реформ», пов’язаних із уведенням у дію міських положень 1870 і 1892 рр., запровадження яких, на відміну від інших губерній, мало свою специфіку. У межах Волинської губернії міська реформа розпочалися пізніше, ніж у Київській або Подільській губерніях, як превентивний захід центральної влади проти уявного регіонального сепаратизму волинської шляхти. Проте вивчення процесу виборів до Луцької міської думи наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. практично залишається поза увагою дослідників.

Висновки. Суспільно-політичне спрямування реформи 1892 р. полягало у зміні соціального складу апарату міського управління, зменшення кола повноважень органів міського громадського управління з одночасним посиленням прав губернської адміністрації. Новий закон мав на меті послабити позиції купецтва, торгово-промислової буржуазії та збільшити роль дворянства, як соціальної опори царизму. Натомість збільшення питомої ваги великих власників нерухомості в містах сприяло тому, що кількість гласних інтелігентських професій – осіб із середньою та вищою освітою, також збільшилося, що в умовах зростання громадського й революційного піднесення не могло не позначитися на опозиційності міських дум до центральної влади.