Апропріація дидактичних ідей М. Костомарова: прийоми мобілізації емоцій читачів популярних історичних видань на зламі ХІХ-ХХ ст
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2022-34-01Ключові слова:
М. Костомаров, історична просвіта, емоційні практики, читання народу, популярні виданняАнотація
На зламі ХІХ-ХХ cт. агенти історичної просвіти зіштовхнулись з проблемою вибору способів донесення наукових знань до не-фахової публіки. Один з напрямів дидактичних пошуків був пов’язаний зі спробами емоційної мобілізації реципієнтів.
Метою статті є розгляд апропріації дидактичних ідей М. Костомарова у середовищі авторів і критиків популярних видань з акцентом на виборі ними репертуару прийомів впливу на емоції читачів з народу.
Методологія. Аналіз здійснений у теоретичній рамці понять «емоційна мобілізація» (М. Шер) та «ми-почуття» (К. Барейтер).
Наукова новизна. У статті розглянуті просвітницькі практики, засновані на ідеях М. Костомарова і спрямовані на мобілізацію емоцій читачів популярної історичної літератури.
Висновки. Апропріація прийомів впливу на уяву читачів, застосованих М. Костомаровим, могла бути усвідомленою і підсвідомою, відбуватися у прямий спосіб чи опосередковано. На тлі наростання політизації суспільного життя і диференціації синкретичного обширу історичної «народної літератури» з’являлися вимоги локалізації використання цих прийомів передусім для розвитку історичної белетристики, а також їх редукції у дидактичних і науково-популярних працях. Методи художнього впливу на читачів застосовувалися у різних комбінаціях. Звертання до цих прийомів дозволяло проєктувати очікувані емоції, завдяки чому популяризувати наукові факти і транслювати патріотичні «ми-почуття». Використання одних і тих самих прийомів могло сприяти формуванню різних ідентичностей. Визначення ідентифікаційного спрямування «ми-почуттів» залежало від закладених до текстів культурних цінностей.