Університети Російської імперії у творчій долі М. Костомарова

Анотація

Мета. Стаття «Університети Російської імперії у творчій долі М. Костомарова» присвячена з’ясуванню ролі п’яти університетів імперії у житті та творчості відомого історика та етнографа, визначенню впливу його багатостороньої діяльності на вищу освіту в країні. Цей аналіз супроводжується нашими коментарями щодо різночитань біографічних фактів в джерелах та літературі.

Методологію дослідження становлять загальнонаукові принципи історизму та об’єктивності, спеціально-історичні методи, зокрема проблемно-хронологічний, проблемно-історіографічний історико-порівняльний історико-генетичний, історико-типологічний, а також біографічний підхід.

Наукова новизна статті полягає в уточненні ролі університетів Російської імперії у житті та творчості відомого історика та етнографа М. Костомарова; виявленні впливу його педагогічної роботи на вищу освіту в країні; коментарях декількох різночитань в джерелах та літературі.

Досліджена у статті роль університетів Російської імперії показує їх різне значення в інтелектуальній біографії М. Костомарова.

Результати. Найбільшу роль у становленні М. Костомарова як молодого вченого зіграв Харківський університет. Водночас навчання М. Костомарова у цьому університеті, а особливо захисти обох магістерських дисертацій молодого науковця супроводжувалися штучними перепонами. Не лише недоброзичливці а й сам М. Костомаров винуваті у створенні проблем (з отриманням диплому кандидата, з захистами обох магістерських дисертацій).

Певну роль в інтелектуальній біографії М. Костомарова зіграв Московський університет. Слухання М. Костомаровим у 1838 р. лекцій професорів Московського університету було тимчасовим і ситуативним. На нашу думку це було пошуком підтримки серед місцевої професури у науковій кар`єрі, у справі підготовки та захисту магістерської роботи.

Короткі періоди лекторської роботи у Київському (1846–1847) та Петербурзькому (1859–1862) університетах проходили у більш сприятливих умовах. Але припинення викладання у Київському університеті св. Володимира логічно закінчилося арештом за справою таємного товариства кирило-мефодіївців. Лекторська діяльність М. Костомарова у Петербурзькому університеті закінчилася студентським бойкотом. Винними у конфлікті, на нашу думку, були обидві сторони.

Спроби неблагонадійного історика працевлаштуватися після заслання у Казанському, Харківському та Київському університетах стали невдалими завдяки насамперед суб’єктивним чинникам.

Ці труднощі збагатили його життєвий досвід, дозволили ближче пізнати академічне середовище, показали, що наукова діяльність невіддільна від боротьби в професійному середовищі.

Вільний від викладацької роботи час М. І. Костомаров присвятив творчості, яка активізувалася саме у 1860-ті – першій половині 1880-х років.

М. Костомаров присвятив своє життя освіті та науці. 5 університетів Російської імперії відіграли свою роль у житті видатного історика, в трьох з них його інтелектуальної біографії. Водночас і педагогічна діяльність М. І. Костомарова стала важливим фрагментом в історії вищеназваних університетів. йому вдалося попрацювати. Для викладача та науковця університетське життя становить головну, найбільш ціннісну частину