Релігійні образи у наукових роботах Михайла Максимовича
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2022-35-06Ключові слова:
Михайло Максимович, історіографія, філософія серця, контент-аналізАнотація
Мета. Схарактеризувати релігійні образи у творчості Михайла Максимовича – видатного українського ботаніка, фольклориста, мовознавця та історика, першого ректора Київського університету.
Методи. В основі методології роботи – підходи, сформульовані представниками Кембриджської школи інтелектуальної історії, принципи дослідження культурної пам’яті, методи кількісного контент-аналізу, реалізованого за допомогою програми MAXQDA-2022. Дослідження ґрунтується на опублікованих наукових працях вченого, його спогадах та листах, а також неопублікованих особистих документах і нотатках Михайла Максимовича, що зберігаються у Інституті рукопису Центральної державної наукової бібліотеки імені Володимира Вернадського (м. Київ).
Результати. Особиста релігійність Михайла Максимовича, поєднана із його захопленням ідеями Фрідріха Шеллінга, зумовлювали ставлення вченого до проблеми співвідношення релігії та науки. Михайло Максимович сприймав Біблію, в тому числі, як достовірний опис «фактичного» боку історії людства. Вчений був одним з представників «філософії серця», характерної для української філософської думки того часу.
Висновки. Особиста релігійність Михайла Максимовича, поєднана із характерними для романтизму світоглядними рисами, зумовили його ставлення до проблеми української окремішності.