Землеустрій в земельних громадах Наддніпрянської України (1922 – 1930 рр.)

Анотація

Мета дослідження. Проаналізувати процес землеустрою та землевпорядження в земельних громадах Наддніпрянської України в 1920-х роках.

Методологія дослідження. В дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні історичні методи. Вивчення історіографії вимагало застосування методів аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації. Використання методу статистики дозволило отримати узагальнені показники, дослідити динаміку та зміни в процесі землеустрою. Вивчення протоколів загальних зборів земельних громад, листів та скарг до органів влади вимагало використання методів систематизації, типології та класифікації.

Наукова новизна. Обґрунтування концепції організації та діяльності інституту земельної громади Наддніпрянської України, суть якої полягає у тому, що інститут земельної громади Наддніпрянської України в 1917–1930 рр. спирався на історичні традиції українського народу; був самоврядною, саморегулюючою організацією; відігравав значну роль в економічному та соціальному житті села. Для збереження селянства, як верстви українського суспільства, можна використати досвід земельної громади. Досвід земельних громад в процесі поділу та впорядження земельних угідь буде корисним в умовах запровадження ринку землі в сучасній Україні.

Висновки. Під час землеустрою селяни набули можливості виправити недоліки традиційних форм землекористування, що призвело до помітного зменшення черезсмужності та далекоземелля в селянських господарствах. Ліквідація негативних факторів землеустрою створили сприятливі передумови для реорганізації та інтенсифікації селянських господарств. Були введені поліпшені сівозміни, збільшились площі інтенсивних культур, що мало позитивний вплив на врожайність.