Початок розбудови футбольної інфраструктури у Львові й Харкові: спільне та відмінне в трансфері знань у вказану галузь спорту наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2022-34-05Ключові слова:
футбол, інфраструктура, Львів, Харків, стадіон, ігровий майданчик, трансфер знаньАнотація
Інфраструктура є однією з основних складових сучасної футбольної індустрії. Велике значення при цьому має наявність ігрових майданчиків, спортивних комплексів і стадіонів з потужним освітленням і трибунами для глядачів, об’єктів торгівлі спортивними товарами, музеїв різних команд і клубів. Такі споруди почали з’являтися в Центрально-Східній Європі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть.
Мета. Метою нашого дослідження є порівняння практик трансферу знань у футбольну інфраструктуру Львова та Харкова.
Методологія дослідження. Під поняттям «трансфер знань» ми розуміємо передачу розроблених у Західній Європі технологій у футбольну інфраструктуру Львова і Харкова з подальшим їх втіленням мешканцями міст у будівництво відповідних спортивних споруд.
Наукова новизна. У даній роботі вперше робиться спроба компаративного аналізу процесу трансферу знань про футбольну інфраструктуру у двох непортових містах – Львові і Харкові, що перебували у складі двох різних імперій – Австро-Угорщині і Росії. Це дає можливість уточнити чинники, які визначали специфіку вказаного процесу, а також встановити спільні риси розповсюдження інформації про правила облаштування стадіонів і футбольних площадок.
Висновки. У найбільшому місті Слобожанщини іноземці, які працювали на одному з підприємств, створили зразок футбольної інфраструктури на кшталт того, що вони бачили у себе на батьківщині. Пізніше харківські шанувальники футболу послуговувалися ним як взірцем для будівництва нових ігрових майданчиків. У Львові ж ініціатива започаткування елементів футбольної інфраструктури належить місцевим мешканцям – представникам спортивних товариств і навчальних закладів. Важливим способом поширення знань про розбудову футбольної інфраструктури у Львові стала публікація брошур на вказану тематику. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття вони виходили друком як польською, так і українською мовами. А от у Харкові зазначених практик ми не спостерігаємо.