Питальники про голод як джерело з історії голодоморознавчих студій

Анотація

Мета. Стаття має на меті з’ясувати зв’язок між питальниками про голод 1932–1933 рр. в Україні та станом розвитку студій з голодоморознавства.

Методологія дослідження. Застосовано історико-порівняльний метод.

Наукова новизна. Вперше проведено співставлення п’яти повнотекстових питальників про голод на кожному із трьох етапів формування бази усноісторичних джерел з Голодомору (1933, 1980-ті рр. та після 1991 р.). Відповідно здійснено реконструкцію наукових уявлень про причини, хід та розмах голоду, розглянуто їх еволюцію.

Висновки. Проаналізовані за трьома етапами (від 1933 р. до середини 2000-х рр.) питальники дозволяють простежити еволюцію студій про голод. Перший питальник став реакцією людей вільного від комуністичної ідеології світу. В силу об’єктивних причин (а втеча на Захід здійснювалася під загрозою розстрілу) вони намагалися втиснути голодування у прокрустове ложе колективізації, знайти логічне пояснення причин голоду, зокрема у хворобах. Продемонстровано і нерозуміння ними реалій повсякдення українського села. Питальники, розроблені у Канаді та США у 1980-х рр., засвідчують значно вищий рівень розуміння проблематики. Їх автори активно залучали теорію усної історії, включали низку питань про персональні дані респондента, його родину, освіту, соціальний та майновий стан, з’явилося питання про опір селян. Простежується намагання розібратися з часовими рамками голодування. З’явилося розуміння таких подій, як обшуки та конфіскація хліба. Питальники, підготовлені на третьому етапі охоплюють максимально широкий спектр проблем голодуючого села. Про подальший розвиток наукових знань про Голодомор свідчить поява низки нових питань. Вони повною мірою відбивають сучасні підходи до процесів, сукупність яких складає Голодомор 1932–1933 рр. Натомість питальник за авторством російського історика В. Кондрашина засвідчує досить відмінну від українського голоду сутність російського голоду поч. 1930-х рр.