Неофіційне поле інформації та комунікації української еміграції в міжвоєнній ЧСР: анекдоти, бувальщини, плітки, чутки, оповідки (1921-1939)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2021-32-03Ключові слова:
Українська політична еміграція, міжвоєнна Чехословаччина, повсякденне життя, анекдоти, чутки, плітки, бувальщини, оповідкиАнотація
У статті йдеться про неформальне спілкування українських політичних вихідців, що опинилися на теренах міжвоєнної Чехословаччини.
Мета дослідження. За допомогою таких форм неформального спілкування, як плітки, чутки, анекдоти, бувальщини та оповідки показати спектр тем, які цікавили українських вихідців.
Методологічною основою дослідження є історично-хронологічний метод дослідження еміграційного повсякдення, що ґрунтується на вивчені виникнення, формування та розвитку повсякденних норм буття та їх різноманітних форм.
Наукова новизна дослідження полягає в показі тих або інших відомих політичних, суспільно‑громадських, культурних та військових діячів у якості пересічних особистостей, котрим притаманне звичне, буденне, оскільки вони, по-перше, виступаючи носіями національної ідентичності, опинившись в нових життєвих реаліях, виявилися причетним до вироблення й адаптації нових життєвих правил, норм, стандартів, приписів повсякденного життя; по-друге, вбираючи у себе реалії чехословацького повсякдення, українські вихідці переносили на чехословацький ґрунт раніше сформовані «українські довизвольні» погляди та норми повсякденного життя.
Висновки. Неформальне спілкування в еміграційному середовищі свідчило про релаксацію людей, котрі часто-густо втомлювалися від занадто офіційних норм спілкування та потребували змін настрою (на кшталт «вихлюпу» на футбольному чи хокейному матчі). Рятуючись від одних емоцій, емігранти звільняли свою психіку для інших і цим емоційно перебудовувалися та розвивалися.
