Харківський том багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України». Історія та сучасний стан (остання чверть XX – початок XXI ст.)

Анотація

Мета. Метою статті є комплексний аналіз стану підготовки Харківського тому багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» з 1980-хх рр. – поч. XXI ст., та його вплив на сферу пам’яткознавства та пам’яткоохоронної роботи.

Методологія дослідження. У статті досліджено становлення Харківського тому багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України», в контексті загальнодержавного енциклопедичного проекту з точки зору принципів історизму, системності, міждисциплінарності, об’єктивності, аналізу та синтезу.

Наукова новизна. В умовах сучасної нормативної системи охорони культурної спадщини, історичних та міждисциплінарних досліджень, важливою складовою частиною заходів з охорони та популяризації в Україні та світі національної культурної спадщини та окремим предметом дослідження стає «Звід пам’яток історії та культури України» – фундаментальне, багатопрофільне, енциклопедичне, науково-довідкове видання, яке охоплює всі відомі на її території нерухомі пам’ятки – археології, історії, архітектури, містобудування, монументального мистецтва, науки і техніки, що мають історичну, наукову або художню цінність.

Висновки. Проаналізувавши основні нормативні засади, правові акти, розпорядження та накази, завдяки яким було розпочато функціонування Зводу, як в Україні загалом, так і в Харківській області, переваги та недоліки у процесі збору і опрацюванні інформації по пам’яткам, зміни в адміністративно-територіальному устрої та соціально-політичних моментах, а також сучасний досвід та стан підготовки Харківського тому видання, можна зробити висновок, що проект «Звід пам’яток історії та культури України» – це не тільки видання, яке несе в собі нормативно-енциклопедичну навантаженість. Звід є науковою базою для складання Державного реєстру нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини, але має відмінність, оскільки він вміщує максимально вивчену кількість нерухомих об’єктів культурної спадщини, а не тільки ті, які знаходяться під охороною Держави. Цей загальнодержавний проект здатен поліпшити історико-краєзнавчий рух, активізувати ексурсійно-туристичну складову регіону, а також стати основою для створення нових сучасних інформаційних ресурсів у галузі охорони та дослідження пам’яток.