Ідеологічні основи Організації Українських Націоналістів за кордоном (1950-ті – поч. 1990 рр.)

Анотація

У статті досліджено трансформацію націоналістичної ідеології Організації Українських Націоналістів за кордоном у 1950-х – поч. 1990-х рр. Простежено, як учасники радикального руху, революційних підпільних збройних формувань актуалізували ідеологічну доктрину, діючи в умовах західних демократій. На підставі аналізу ідеологічних публіцистичних матеріалів членів організації та її програмних документів досліджено інтеграцію принципів ліберальної й соціальної демократії в ідеологію українського націоналізму. Схарактеризовано зміст стратегії мирної революції національно-визвольного руху для створення неорганізованого опору в УРСР.

Метою дослідження – розкрити ідеологічні основи, світоглядні принципи Організації Українських Націоналістів за кордоном і простежити її перехід до демократичного націоналізму.

Методологічну основу дослідження становлять принцип історизму та системності, а також порівняльно-історичний та конкретно-проблемний методи.

Результати дослідження. В умовах діаспори відбувся другий розкол в українському націоналістичному русі, спричинений різним трактуванням еволюції, яку пройшла ОУН в умовах Другої світової війни, і баченням стратегії боротьби за відновлення державної незалежності України. Унаслідок цього виникла нова структура – Організація Українських Націоналістів за кордоном (ОУН(з)), що віддавала перевагу поміркованим позиціям, адаптованим до суспільно-політичної дійсності. Члени організації взяли за основу постанови ІІІ Надзвичайного великого Збору ОУН(б) 1943 р. і розвинули різні ідеологічні аспекти в публіцистичних матеріалах. Доктрину модернізували, доповнивши її елементами соціальної й політичної демократії та стратегією мирної революції, що мала підтримати антирежимну динаміку в радянському суспільстві. Зберігаючи базові постулати націоналізму, ОУН(з) перейшла до демократичної ідеології.

Наукова новизна. На основі контент-аналізу програмних документів, аналітичних публікацій провідних діячів ОУН(з) реконструйована ідеологічна концепція організації, простежена еволюція доктрини під тиском історичних обставин та нової соціально-політичної реальності.

Висновки. ОУН(з) вийшла з праворадикального руху, проте в умовах діаспори намагалася актуалізувати свою доктрину. Організація відмовилася від принципів революційної ортодоксії та елементів інтегрального націоналізму, що сприяло змінам на теоретико-концептуальному та програмно-політичному рівнях і формуванню ідеології демократичного націоналізму.