Автомобільний громадський транспорт у Харкові на початку ХХ ст.: проєкти та перші спроби реалізації (за матеріалами місцевої преси)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2020-30-09Ключові слова:
Харків, початок ХХ ст, модернізація, громадський транспорт, автобус, автомобіль, газета, «Южный Край», «Утро»Анотація
Мета. Метою статті є з'ясувати історію перших проєктів і спроб облаштування автобусних пасажирських перевезень у Харкові на початку ХХ ст.
Методологія дослідження. У статті розглянуто історію появи і освоєння нових транспортних засобів та способів комунікації - автобусного сполучення - у Харкові на початку ХХ ст. під кутом зору концепції модернізації урбаністистичного простору.
Наукова новизна. Вперше в історіографії предметом спеціального наукового дослідження стала історія автомобільного громадського транспорту - автобусного сполучення - у Харкові на початку ХХ ст. Встановлено основні факти налагодження регулярного автобусного руху в місті у контексті тогочасного стану транспортного сполучення.
Висновки. Повідомлення газет «Южный Край» та «Утро» дозволили виявити причини виникнення і зміст перших проєктів автомобільних пасажирських перевезень у місті, а також з'ясувати, що започаткування автобусного руху були тісно пов'язане із вирішенням так званого «трамвайного питання» - стосунків міста з Анонімним товариством Харківські кінно-залізні дороги, яке належало бельгійським власникам. Окремі проєкти автомобільних перевезень пасажирів у Харкові - приміське автобусне сполучення за маршрутом Харків-Помірки і доправлення публіки на іподром від Театральної площі у дні кінних перегонів - втілювались вже у 1908-1909 рр., однак вперше офіційне автобусне сполучення у місті було відкрито за регулярним маршрутом від вулиці Ветеринарної до залізничного вокзалу 6 червня 1910 р. Автобусний рух проіснував у Харкові впродовж літа-осені 1910 р., був поновлений з весни наступного року і тривав, ймовірно, не довше, ніж до осені 1911 р. Перший досвід налагодження автобусних пасажироперевезень у Харкові виявився не надто вдалим і не спромігся скласти гідної конкуренції іншим видам тогочасного міського громадського транспорту - кінному та електричному трамваям. Собівартість руху автобусів була надто високою порівняно із собівартістю конки й міського електричного трамваю.
