Селянський двір і земельна громада в Українській СРР (1922–1930 рр.)

Анотація

Мета дослідження. Здійснити аналіз відносин селянського двору і земельної громади в УСРР в 1922–1930 рр.

Методологія дослідження. У методологічній основі дослідження лежать принципи історизму, об’єктивності, системності наукового аналізу та синтезу. Об’єктивність у дослідженні проявляється у виявленні потенційних можливостей для розвитку аграрного сектору економіки. Принцип історизму забезпечує погляд на діяльність земельної громади як процес, що розвивався у часі в сукупності історичних взаємозв’язків і взаємозалежностей. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні історичні методи, які відповідають історичному аналізу. Аналіз історіографії обумовив використання аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації. Метод систематизації використовувався при вивченні архівних матеріалів. Аналіз, типологізація, класифікація протоколів загальних зборів земельних громад, листів і скарг до органів влади дозволили відстежити відносини селянського двору і земельної громади.

Наукова новизна. Обґрунтування цілісної концепції організації та діяльності земельної громади в радянському українському селі. Суть концепції: земельна громада, як об’єднання селянських дворів, в українському радянському селі в 1922–1930 рр. відігравала провідну роль в економічному та соціальному житті села, в стосунках із радянською владою, була самоврядною та саморегулюючою організацією, створеною самими селянами, спирався на історичні традиції українського народу. Досвід земельної громади, як кооперативу вертикального типу, можна використати для збереження українського селянського двору й селянства в цілому, як верстви українського суспільства.

Досліджені питання щодо права селянського двору на землі у складі земельної громади; членства у дворі, та права його членів; вхід-вихід з селянського двору; права й обов’язки голови двору – домогосподаря; особисте майно й майно двору; розділи селянських дворів; розподіл землі та майна виморочних дворів. Показано, як земельна громада вирішувала суперечки між селянами, навколо вказаних вище питань, користуючись офіційним і звичаєвим правом.

Висновки. Селянський двір – невід’ємний складик земельної громади. Земельна громада, як об’єднання селянських дворів, мала нероздільність й переплетіння функцій у своїй діяльності.

Ключові слова. Радянська Україна 1922–1930 рр., селяни, селянський двір, земельна громада, земельний кодекс, звичаєве право.