Болгарська сім’я Південної Бессарабії першої половини ХІХ ст.: модель етнодемографічного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6505-2020-30-01Ключові слова:
сім’я, адаптація, нуклеарна сім’я, домогосподарство, внутрішньосімейні стосунки, шлюб, стать, статистичні даніАнотація
У дослідженні розглянуто проблеми та послідовні процеси адаптації болгарських сімей до нових умов Південної Бессарабії. У ході переселення болгарські мігранти принесли з собою до Бессарабії ті традиційні відносини, елементи соціальної організації та, зокрема, структуру сім’ї, що були притаманні тим районам Болгарії, звідки вийшли ці мігранти.
Метою дослідження є з'ясування основних напрямків розвитку форм, структури та елементів повсякденності болгарської сім'ї Південної Бессарабії в комплексі з відстеженням її видозмін, взаємодій між поколіннями та родових взаємин протягом першої половини XIX ст.
Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, системності та міждисциплінарності у поєднанні з історико-порівняльним, історико-типологічним та мікроісторичним методами.
Наукова новизна дослідження пов'язана з широкою реконструкцією кількісних та якісних характеристик болгарської сім'ї, а також виявленням особливостей історико-демографічних процесів її розвитку на основі аналізу масових історичних джерел від моменту переселення до середини XIX століття.
У процесі аналізу матеріалу вдалося встановити, що в розвитку болгарської сім’ї на теренах Південної Бессарабії в першій половині XIX ст. можна виокремити п’ятнадцятирічний період (1835–1850), упродовж якого розміри родини безперервно збільшувались. Це вплинуло на збільшення населення болгарських колоній на 72,1 %. Указано можливі форми сімейних відносин болгар; серед можливих найбільш оптимальною визначена складна нерозділена сім’я. Наведені статистичні дані кількості жіночого та чоловічого населення у відсотковому відношенні, зазначена вікова різниця між партнерами та вказано на низькі показники розлучення. Болгарська сім’я в умовах Південної Бессарабії виявилася надзвичайно стійкою соціальною мікроструктурою.
Висновки. Базуючись на значному обсязі демографічних показників, автор дійшов висновку, що болгари приносять з собою властиві інституту сім'ї традиції шлюбності, демографічну поведінку та механізми адаптації. Саме ці механізми під впливом законодавчо-адміністративних, соціально-економічних та природних чинників призводять до формування нової моделі демографічної поведінки.
