Ергоніми великого міста (на матеріалі назв магазинів м. Харків)

Анотація

Авторка статті розглядає особливості ергонімів великого українського міста. Об’єктом наукового аналізу є назви крамниць Харкова 1960‒2010-х років. У статті проаналізовано позитивні й негативні явища в ергонімії Харкова. Розподілено харківські ергоніми за типами: реалістичним, рекламно-інформативним і символічним. З’ясовано основні особливості харківських ергонімів. Мовною особливістю харківської ергонімії 1960‒1990-х років було переважання назв крамниць російською мовою (98%)) над українськими (2%), чому сприяв державний курс. У 1991‒2010-ті роки відсоток російськомовних назв залишався значним і коливався від 30% до 40%. В тексті статті зазначено причини цього явища. До негативних явищ ергонімії Харкова належить непрофесійний підхід номінаторів у творенні ергонімів. У статті досліджено основні способи творення ергонімів: онімізація апелятива, трансонімізація оніма й онімотрансомінізація, розглянуто тематичні групи лексики, що використовуються для творення назв  крамниць, визначена активність кожного із способів творення цього класу власних назв. 78% харківських ергонімів створено шляхом онімізації апелятива, 20% ‒ трансонімізації, 2% ‒ онімотрансонімізації. Кількість ергонімів, створених способом онімотрансонімізації, поступово збільшується. Зростання кількості цих ергонімів залежить від мотивування назви крамниці економічними й господарськими чинниками в умовах конкуренції власників подібних закладів. На думку дослідниці, онімотрансонімізація буде позитивно впливати не тільки на творення нових ергонімів, а й на загальну культуру української мови в Харкові. Напрямом подальших досліджень великого українського міста авторка статті вважає порівняльний аналіз ергонімів сучасних українських міст-мільйонників