Боротьба проти бандитизму в Україні в перші повоєнні роки (1945-1946 рр.)

Анотація

У 1945 -1946 рр. відмічалося значне зростання злочинності в республіці. На це вплинув комплекс причин політичного, соціального, організаційного, економічного та психологічного характеру. Автор встановив, що чинниками, які спричинили цей кримінальний феномен, були: повоєнна розруха, величезний дефіцит товарів першої необхідності, наявність значної кількості зброї, що знаходилася у населення (як наслідок бойових дій), голод, що розпочався у 1946 р., неукомплектованість органів міліції, недостатній професіоналізм її співробітників, масова міграція населення (демобілізація мільйонів військовослужбовців, повернення значної кількості людей з евакуації, полону, концтаборів), психологічні наслідки війни, що сформували у певної частини населення звичку до насильства. Не сприяла покращенню роботи міліції також помилкова кримінально-правова доктрина, що панувала в юриспруденції доби сталінського тоталітарного режиму, про те, що злочинність – це пережиток минулого, не притаманний соціалізму і тому її зростання – лише недолік в роботі міліції. У статті наводиться значна кількість фактів, які свідчать про складність криміногенної ситуації у досліджуваний період і часті прояви бандитизму у різних регіонах республіки. Розкрито особливості нормативно-правового забезпечення діяльності органів правопорядку, виявлено характер змін в організації і кадровому складі міліції УРСР в 1945-1946 рр. Проаналізовано основні напрями і особливості практичної діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю, показано підсумки протидії міліції бандитизму у вказаний період. Автор відзначає, що боротьбі зі злочинністю в даний період приділялася досить  значна увага, діяльність міліції поступово покращувалася, але в цілому  результати цієї роботи істотно вплинули на зменшення  проявів бандитизму дещо пізніше.