Особливості художньої прози Михайла Грушевського.

Abstract

Стаття містить розгляд окремих особливостей мовної організації текстів художньої прози Михайла Грушевського. Аналіз прозової спадщини Грушевського показав, що серед багатьох засобів синтаксичної експресії автор надає перевагу порівняльним конструкціям, фігурам умовчання, однорідним членам речення. До прикметних рис мови прозових творів письменника віднесено також переважання фігур умовчання в авторській мові над діалогічним мовленням персонажів, що створює надзвичайно потужний експресивний ефект.