Біженці від війни: мови описів і наукового аналізу
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6521-2024-52-04Ключові слова:
соціологія знання, воєнні біженці, мова опису, мова аналізу, дискурс, порядок дискурсу, ЗМІ, Україна, Сирія, ПольщаАнотація
У статті проаналізовано еволюцію мов опису та наукового аналізу явища воєнного біженства в українській, польській і англомовній науковій літературі. Автор, використовуючи теорію дискурсу Мішеля Фуко і Нормана Феркло, стверджує, що дискурсивні практики є частиною самого соціально-політичного процесу і змінюються в його розвитку. Мова при відображення руху воєнних біженців демонструє велику залежність від політичного дискурсу. В мові мас-медіа було знайдено своєрідне вираження парадокса Лап’єра: у випадку абстрактного відображення біженства, спостерігається дегуманізація його учасників, які розглядаються як безлика маса, пасивна і одночасно загрозлива. Якщо оптика журналістів переорієнтовується на персоналізацію учасників процесу, то з маси виокремлюються особистості з різними долями, з різними прагненнями. Сприйняття українських біженців в Європі багато в чому було підготовлено порядком дискурсу про близькосхідних біженців, зокрема сирійських воєнних біженців. Завдяки переосмисленню європейської кризи біженців 2015-2016 рр. українські біженці були сприйняті більш дружньо. Європейські ЗМІ уникали абстрактної дегуманізації. В Польщі велику роль у формуванні гуманного підходу до українських біженців відіграли дослідження Пьотра Длугоша та його колег, і широке розповсюдження отриманих знань через публікації. Аналіз еволюції ставлення поляків до українських біженців демонструє розпад початкового консенсусу і формування конфліктного порядку дискурсу. Автор зауважує, що українські дослідники біженства в основному користуються позитивістською мовою, яка зорієнтована на відображення масових процесів, і що наразі українському науковому співтовариству не вистачає інтеграції до світового наукового співтовариства, яке вивчає проблему біженців. Також автором фіксується залежність від ідеологічного дискурсу. Увагу до позитивістської методології варто доповнювати якісними методами, які відкривають можливості чути голоси самих біженців, зокрема автор пропонує звернути увагу на досвід вивчення повсякденно життя сирійських біженців в арабських країнах. У статті констатується, що наукова мова залежить від методологічних настанов, що позитивістські методи пов’язані з мовою, яка придатна для опису масових процесів, тоді як якісна методологія дозволяє «бачити» людину в історичних обставинах.
Посилання
Бірюкова М., Рущенко І., Ляшенко М., Григор’єва С. Біженці і внутрішньо переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Грані. 2022. Том 25. №. 6. C. 143-156. DOI: 10.15421/172282
Бондар Т. В., Ганюков О. А. Зовнішня міграція українців до та після повномасштабної агресії (порівняльний аналіз). Український соціум. 2023. №. 1 (84). C. 32-53. https://doi.org/10.15407/socium2023.01.032
Бурлачук В. Конструювання ідентичності та механізм агресивності. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2023. №. 2. C. 65-82. DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.065
Вебер М. Про деякі категорії розуміючої соціології. Соціологія. Загально соціологічні аналізи. Політика. Київ: Основи, 1998. С. 104-156.
Гнатюк В. «Історія мігранта»: форми збору даних та способи їх представлення у наукових публікаціях. Політичні дослідження. 2023. №. 1 (5). C. 123-143. DOI: http://doi.org/10.53317/2786-4774-2023-1-7
Калагін Ю., Шанідзе О. Гендерний аналіз соціальних практик українських біженців 2022 року. Грані. 2023. Том 26. №. 3. C. 62-68. DOI: https://doi.org/10.15421/172349
Костенко Н. Ідентичності у «posthuman» стані: локальність війни та ґлобальний світ. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2023. №. 4. C. 5-21. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001449696
Кучера І. В. Біженський рух у Східній Галичині в 1914-1916 рр. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Історія. 2004. Вип. 10. С. 42-51.
Луконін В. Українські мігранти на польському ринку праці. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2023. №. 3. C. 140-151. DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.03.140
Роз’яснення щодо тимчасового захисту та отримання статусу біженця (2022). Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. URL: https://ombudsman.gov.ua/news_details/rozyasnennya-shchodo-timchasovogo-zahistu-ta-otrimannya-statusu-bizhencya
Рущенко І. П. Великий вихід українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року). Український соціум. 2022. №2 (81). С. 155-168. DOI: https://doi.org/10.15407/socium2022.02.155
Слюсар, Л. Українська сім’я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка. 2023. №. 2 (52). C. 3-20. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.003
Степаненко В., Злобіна О., Головаха Є., Дембіцький С., Найдьонова Л. Стрес, спричинений війною, та ресурси соціально-психологічної стійкості: огляд теоретичних концептуалізацій. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2023. № 4. С. 22-39. DOI: https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.022
Черниш Н. Й. Особливості розвитку української соціології в умовах російсько-української війни. Український соціум. 2022. №4. С. 9-27. https://doi.org/10.15407/socium2022.04.009
Abel S. & Sander N. Quantifying global international migration flows. Science, 2014. Vol 343, Issue 6178. Pp. 1520-1522. DOI: http://dx.doi.org/10.1126/science.1248676
Berne E. The structure and dynamics of organizations and groups. New York: Grove Press, 1975. 379 p.
Berne E. Principles of group treatment. New York: Grove Press, 1977. 338 p.
Buzarov A. Tendencies of adaptation and integration of immigrants from Ukraine in the European Union after the aggression of the Russian Federation against Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. 2023. Vol. 9. N. 2. Pp. 73-90. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2023-9-2-73-90
Car V., Čančar E., Bovan K. The 2015 and 2016 migration crisis in Europe: how Croatian daily newspapers represented and portrayed refugees and migrants. Teorja in praksa. 2019. Let. 56. N. 2. Pp. 681-699.
Chomsky N. Toward a new cold war. N.Y.: The new press, 2003. 541 p.
Convention and Protocol Relating to the Status of Refugees (2010). The UN Refugee Agency. URL: https://www.unhcr.org/media/convention-and-protocol-relating-status-refugees
Długosz P. Trauma wojenna ukraińskich uchodźców przebywających w Polsce. Studia Polityczne, 2022. Tom 50, nr 4. Ss. 15-44. DOI: https://doi.org/10.35757/STP.2022.50.4.05
Długosz P., Kryvachuk L., Izdebska-Długosz D. Uchodźcy wojenni z Ukrainy – życie w Polsce i plany na przyszłość. Lublin: Wydawnictwo Academicon, 2022. https://doi.org/10.52097/acapress.9788362475971
Długosz P. War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. Journal of Migration and Health, 2023. N. 8. (Available online 7 July 2023) https://doi.org/10.1016/j.jmh.2023.100196
Długosz P., Izdebska-Długosz D. Uchodźczynie wojenne z Ukrainy: dwa lata od inwazji. Kraków, 2024. (рукопис, готується до друку).
Dockery T., & Bedeian A. (1989). Attitudes versus actions: Lapiere's (1934) classic study revisited. Social Behavior and Personality: An international journal, 1989. N.17(1). Pp. 9-16.
Eckhardt W. Civilian Deaths in Wartime. Bulletin of Peace Proposals, 1989, 20 No. 1. Pp. 89-98.
El-Nawawy M. & Elmasry M. H. Worthyand Unworthy Refugees: Framing the Ukrainian and Syrian Refugee Crises in Elite American Newspapers. Journalism Practice.2024 (24 Jan 2024) DOI: https://doi.org/10.1080/17512786.2024.2308527
Fairelough N. Critical discourse analysis: critical study of language. London and New York: Longman, 1995. 265 p.
Foucault M. The order of Discourse, Inaugural Lecture at the College de France, given 2 December 1970. In: Young, R. (ed.). Untying the text: A Post-Structuralist Reader. Boston: Routledge & Kegan Paul, 1981. Pp. 51-78.
Fitzgerald D. S. & Arar R. The Sociology of Refugee Migration. Annual Review of Sociology. 2018. Vol. 44. Pp. 387-406.
Gladysh M, & Sychov V. (2020). The Influence of the Migration Crisis of 2015 on the EU Migration Policy. Studia Europejskie. Studies in European Affairs. 2020.N. 3. Pp. 9-23. DOI: https://doi.org/10.33067/SE.3.2020.1
Jørgensen M. & Phillips L. Discourse Analysis as Theory and Method. London-Thousand OaksNew Delhi: Sage Publications, 2002. 229 p.
Kermani N. Upheaval. The Refugee Trek through Europe. With photography by moises Saman/ Translated by Tony Crawford. Cambridge: Polity Press, 2017. 91 p.
Khorram-Manesh A., Burkle F. M, Goniewicz K., and Robinson Y. Estimating the Number of Civilian Casualties in Modern Armed Conflicts. A Systematic Review. Front Public Health. 2021.Oct. 28:9:765261. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.765261
Kononov I. F. Ukrainian refugees of the period of the Russian-Ukrainian war in NATO countries: the geopolitical context of the military migration crisis. Canadian Foreign Policy Journal. 2024. Volume 30. Issue 1: Special Issue: The Reverberating Effects of Russia’s Invasion of Ukraine. Pp 11-29. DOI: https://doi.org/10.1080/11926422.2023.2250021
Maciejewska-Mieszkowska K. Stosunek Polaków do uchodźców w kontekście wojny w Ukrainie. Środkowoeuropejskie Studia Polityczne. 2022. N.4. Ss.137-153.
McNeill W. H. The pursuit of Power. Technology, Armed Force, and Society since A.D. 1000. The University of Chicago Press, 1982. 405 p.
Mogelson L. Underworld. The unrelenting horrors faced by infantrymen on the Zero Line. The New Yorker. 2023. May 29. Pp. 28-41.
Moise A. D., Dennison J., & Kriesi H. European attitudes to refugees after the Russian invasion of Ukraine, West European Politics. 2024. Vol.47, N. 2. Pp. 356-381. DOI: https://doi.org/10.1080/01402382.2023.2229688
Pinedo-Caro L. Syrian refugees in the Turkish labor market: a social-economic analysis. Sosyoekonomi Journal. 2020. Issue 28 (46). Pp. 51-74. DOI: https://doi.org/10.17233/sosyoekonomi.2020.04.03
Rancière Jacques. Dissensus. On Politics and Aesthetics. Translator Steven Corcoran. L.; Bloomsbury Publishing, 2010. 240 p.
Riga L., Langer J., Dakessian A. Theorizing refugeedom: becoming young political subjects in Beirut. Theory and Society. 2020. N. 49. Pp. 709-744 . https://doi.org/10.1007/s11186-020-09393-2
Šantić D., Spasovski M. Contemporary world migration – towards new terminology, patterns and policies. Bulletin of the Serbian Geographical Society. 2016. N. 96(2). Pp. 5-17. DOI: https://doi.org/10.2298/GSGD1602001S
Sosnowski S., Janusz M., Klencka K., Mandes S., Sprycha N.,Wardak K. "Matka-ukrainka" – o warunkach pomocy i oczekiwaniach wobec uchodźczyń i uchodźców z Ukrainy po 24 lutego 2022 r. Studium przypadku forów pomocowych na Facebooku. Kultura I Społeczeństwo. 2023. Nr. 3. Ss. 141-161. DOI: https://doi.org/10.35757/KIS.2023.67.3.6
Vollset S.E., Goren E., Chun-Wei Yuan, Cao J., Smith A. E., Hsiao T., Bisignano C., Azhar G. S., Castro E., Chalek J., Dolgert A. J., Frank T., Fukutaki K., Hay S. I., Lozano R., Mokdad A. H., Nandakumar V., Maxwell P., Pletcher M., Robalik T., Steuben K. M., Han Yong Wunrow, Zlavog B. S., Murray Ch. J. L. Fertility, mortality, migration, and population scenarios for 195 countries and territories from 2017 to 2100: a forecasting analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet. 2020. N. 396. Pp. 1285-1306. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30677-2
World Development Report 2023: Migrants, Refugees, and Societies by World Bank, 2023. URL: https://www.icsf.net/resources/world-development-report-2023-migrants-refugees-and-societies-by-world-bank-2023/
World Population Review. Refugees by country (2024) URL: https://worldpopulationreview.com/country-rankings/refugees-by-country
Zawadzka-Paluektau N. Ukrainian refugees in Polish press. Discourse & Communication. 2023. Volume 17, Issue 1. Pp. 96-111. https://doi.org/10.1177/17504813221111636
Most Refugee-Hosting Countries in the World. (2024) Insider Monkey, March 11, 2024. https://www.insidermonkey.com/blog/5-most-refugee-hosting-countries-in-the-world-1269654/
